Сьогоднішній день пронизаний невгамовним болем, спогадами, злістю. Але українці не були б українцями, якби навіть у найтяжчі часи не помічали б хороше.
Рік очікувань та сподівань,
Рік, що поділив відлік часу на ДО і ПІСЛЯ,
Рік без когось, але із надією, що обіймеш,
Рік, кого вже ніколи не побачиш…
Рік, коли ти МОЖЕШ,
Рік люті і болю,
Рік, коли МУСИШ!
Рік людей із криці та сталі,
Рік країни, де лайка одного мотивувала сотні тисяч,
Рік дорослих дітей,
Рік страху і ненависті,
Рік врожаїв із садів перемоги,
Рік світла у темні часи,
Рік побутових речей, що стали символами,
Рік братів наших менших, що стали сиротами,
Рік, коли «Як ти?» стало найбільшим проявом любові,
Рік могил без кладовищ,
Рік сліз різних на смак,
Рік посмішок, але не сміху,
Рік, в якому кожен загиблий стає святим
Рік нації з великим серцем… Ми пам’ятатимемо кожного, хто віддав своє життя за Україну. Ми віримо в кожного, хто боронить нашу країну зараз.
Віримо в Україну. Віримо в ЗСУ!!!
Comments