Зупинимо насильство разом!

Примірний перелік

організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

Організації та установи, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:

· До територіального органу поліції або за телефоном 102;

· До центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді;

· До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;

· До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;

· До адміністрації закладу освіти, практичного психолога, класного керівника, майстра чи іншого педагогічного працівника;

· До близької людини;

· На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

1. Національна дитяча «Гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного). Дзвінки на лінію безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів. Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

2. Національна «Гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111. За цими телефонами можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

3. 0-800-213-103 (безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів) можна отримати такі послуги:

· інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини та установи, які опікуються відповідними питаннями;

· безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

· правові консультації;

· зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Насильство за ознакою статі: куди звертатися і що робити,

якщо ви стали жертвою чи свідком

Міністерство соціальної політики України роз’яснило, як діяти і куди звертатися у подібних ситуаціях.

За словами заступниці Міністра соціальної політики Уляни Токарєвої, жінки, над якими вчиняли насильницькі дії сексуального характеру з подальшим оприлюдненням в мережі Інтернет, постраждали від насильства за ознакою статі, відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

Для протидії подібним ситуаціям в Україні створена та діє розгалужена мережа служб підтримки для громадян, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі. То ж куди можна звернутися?

По-перше, є кілька телефонних “гарячих ліній”:

● безкоштовна та цілодобова “гаряча лінія” 15-47 (з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей)

● національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) або на короткий номер (безкоштовно з мобільних телефонів) 116 123

● єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно) 0 800 213 103

Зателефонувавши на будь-який з цих номерів, можна отримати психосоціальну і юридичну підтримку та консультацію щодо подальших дій.

По-друге, в разі вчинення насильства обов’язково потрібно телефонувати до органів Національної поліції «102» для подальшого отримання необхідного захисту, належного фіксування випадку насильства, перенаправлення до інших суб’єктів взаємодії для отримання комплексної допомоги.

По-третє, можна зателефонувати до місцевої територіальної громади/державної адміністрації та повідомити про випадок скоєння насильства над вами або стосовно іншої людини, якщо ви стали свідком такого випадку. Місцеві громади є координаторами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на місцевому рівні та мають відповідальних осіб, які несуть персональну відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.

Якщо потрібен безпечний тимчасовий прихисток: цілодобово відкриті двері денних центрів з «кризовими кімнатами» (перебування до 10 днів), притулків (до 90 днів), невідкладних анонімних пунктів медико-психологічної допомоги, соціальних квартир.

На кожному з таких об’єктів є гарантований догляд, включаючи медичний і соціальний.